Я МОВОЮ ПРЕДКІВ

                       Я  МОВОЮ  ПРЕДКІВ
Я  мовою  предків,
Своїх,  говорю!
Слова  з  давнини
Милозвучні  -  ловлю.
Вони  не  чужі,
А  з  коріння  -  мої!
Рідненької  неньки  -
Моєї  землі!

Де  кров  з  пуповини
Оббризкала  світ.
Де  мрії  плекала,
Чекала  на  плід.
Де  щастя  -  зомліло!
Палились  -  мости!
Не  завжди    я  вміла
Велично  нести,
Свій      хрест!
Спотикалась  і  падала  вниз,
А  потім  затято
Дивилась    увись!


Заждіть,  дорогенькі!
На  гору  зійду!
Чистісіньку  правду
Я  вам  -  розкажу!
...Безглузді  надії,
А  горе  -  звичайне...
На  дотик  -  болюче,
Слова  -  печальні...

Як  котиться  сонечко,
Котимось  й  ми...
Діждем,  недмінно,
Своєї  -ЗИМИ!
Бо  небо  -  безкрає!
Є    -  хліб  на  столі!
Йдуть  мами  молитви,
Що  світять  в  імлі.
За  все  розплачусь,
Поклін  -віддаю!
Для  вас  вороги!-
Я-  уперто  -    встаю!!!

05.07.2016р.








 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2019
автор: Ганка Поліска