Полює, нишпорить чи то пильнує здобич?
Мій сталкер, слідопит, сумлінний екзорцист…
Йому напруга і безсоння довподоби
І викривати зло – його єдиний хист?
Та ні – романтик він, приречений шукати
НАЙМЕНШІ ЗЕРНА в особистостях людських
Крізь одержимість, сльози, втрати
Тягнути світле до глибин чужих.
Його шляхи – язичницькі, жорстокі
І на душі такій - спотворені рубці? -
А для пітьми – всесильний і стоокий -
Рука відсохне та, що вдарить по щоці.
А ще - обличчя різні може мати,
Незрима давня сила, що таких веде
В людських пороків темні каземати,
Де слабодухий швидко пропаде.
А цей боєць … вставати знову буде
І кожен час в собі також ганяти чортівню…
Йому - здоров’я й добра путь усюди,
Допоки нечисть вся не згине на корню,
Парадоксальних рішень - зараз саме
Бо він водночас і стратег і медсестра.
А як підступне хитре зло дістане –
Згадати, що він - гострий інструмент добра.
© Олена Зінченко 04.02.2019
Моїм колегам- прийомним батькам та батькам-вихователям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824175
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: Zinthenko Olena