Не болить душа зі сталі,
Серце з дерева пусте,
Нема місця для печалі,
І нічого не пече.
Не течуть з граніту сльози,
Замість крові стане ртуть,
Не замерзне на морозі,
З моноліту тверда суть.
Скажеш так у світі легше,
Як немає почуттів?
Тоді вже людина мертва,
Як немає ніжних крил.
Щастя стукає у двері,
Ти не чуєш, бо глухий?
Ти не статуя зі скелі,
Час для радості і змін.
Сонце промені пускає,
Їх тепло, прошу, відчуй,
Рани зливи омивають,
Спів пташиний ти почуй.
Є краса у світі, й щастя,
Світло після темних днів,
Відчиняй заслонки пастки,
Ти ж кохати так хотів.
Довіряй своїй ти долі,
Після терена є рай,
Усміхнися мимоволі,
Ти готовий? Починай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824209
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Galkka2