не розумію я таке життя
де лиш панує користь і дволикість
де за мідяк торгують почуттям
де щастя - це ,чомусь, безглузда дикість
чомусь ще вірю в казку золоту
де сліз гірких ніхто не проливає
де визнають не тільки за красу
де душі радість наповняє
чомусь плекаю щиру мірю
що змінеться усе це лихоліття
повернемо повагу й віру
і зростимо іще добра суцвіття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824224
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: закохана у небо2