І образ мій в тобі немов застиг,
І солов'ї гніздо у моїх грудях звили...
Ми завжди бачим світ очима тих,
Кого ми усім серцем полюбили!
І чути було флейту чарівну,
В гаю струмки під снігом щебетали -
Я й досі, моя мила, не збагну,
Коли твої вуста моїми стали!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824260
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Протоієрей Роман