Лиля Цепеман-Ромашкина Куда мне деть твое прости?

Куди  подіти  це  прости?  
 
Куди  подіти  це  прости?  
У  рамку  вставить,  як  картину,
 Вдягти  під  сукню  із  сатину?
Чи  з  нього  будувать  мости?
 Куди  подіти  це  прости?
Налити  в  ванну  замість  піни?  
Заклеїти  дірки  на  стінах,
Розвіяти,  як  конфетті?
Куди  подіти  це  прости?  
Додати  у  молочний  дзбанок?  
Приготувати  на  сніданок
або  у  коси  заплести?
Куди  подіти  це  прости?
Мо'  розібрати  на  цитати?
Чи  у  новинах  зачитати?
Або  нащадкам  донести?
Куди  подіти  це  прости?  
Згорнуть  конвертом  обережно?  
Зробить  маяк  на  узбережжі
чи  мов  святиню  піднести?  
Куди  подіти  це  прости?  
Прости-  мов  кредо,  мов  молитва
Сумнівна  перемога  в  битві...
Прости,  нам  нарізно  іти...

Оригінал:

Куда  мне  деть  твое  «прости»?
Повесить  в  рамку  над  кроватью,
Носить  под  стильным  черным  платьем,
Или  оставить  взаперти?
Куда  мне  деть  твое  «прости»?
Вливать  по  букве  в  рюмку  с  водкой,
Убить  чугунной  сковородкой,
Или  развеять  с  конфетти?
Куда  мне  деть  твое  «прости»?
Добавить  в  новый  гель  для  душа,
Подать  под  соусом  на  ужин,
Или  в  косички  заплести?
Куда  мне  деть  твое  «прости»?
Тушить  десятой  сигаретой,
Вложить  в  вечерние  сюжеты,
Или  потомкам  донести?
Куда  мне  деть  твое  «прости»?
Свернуть  конвертом  аккуратно,
Разлить  по  чашкам  в  аппаратной,
Или  в  святыню  возвести?
Куда,  куда  его  нести?
«Прости»  -  твой  гимн,  и  жизнь,  и  кредо,
И  упование  победой...
Прости,  но  нам...  не  по  пути...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2019
автор: макарчук