[i]Сонце виглянуло хвацько
серед зим як лампа щастя.
На шнурі вічних поривань
розвішу мрії посушити...
А, значить, знову буду жити
на зло всім хмарам-ворогам.
І стане навіть гаряче,
і зарум"яниця лице
блідого існування.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824346
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2019
автор: Мандрівник