Ох, який ж чудовий травень!
Небо грає промінцями,
Зачаровує блакиттю,
Усміхається яскраво,
А по ньому, мов по морю,
Що спокійне і безкрає,
Ходять човники-хмаринки,
Білі-білі... Гарні-гарні...
І так радісно та любо,
Наче все це серед раю,
Спів пташиний, в переливах,
Шелест листячка ласкавий,
Шепіт вітру, трав буяння
І садів цвітіння пишне,
Річка хвильками гойдає,
Бджілки трудяться на вишні,
Щось муркоче собі киця,
Цуценя біжить до мами,
Поміж гілля забарився,
Ще зі вчора, хрущ вусатий,
За деревцями ж хатинка,
Наче виглянула з казки,
А під нею на ослінцях,
Дід з бабусею куняє,
Раптом, звідки не візьмися,
Прилетів, немов горобчик
Й зашарівшись, зацвірінькав
Промовляючи щось хлопчик,
Очі сяяли в малого,
Випромінючи радість,
Щебетав за словом слово,
Ті ж заслухавшись всміхались,
Було втішно їм від того,
Що внучка такого мають,
Забриніли щастя сльози
І на серці легко стало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824448
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2019
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ