Мабуть, ніхто не винуват,
Що я в тобі розчарувалась...
Поміж твоїх веселих свят,
Моя недоля затесалась...
І ненароком впала тінь
печалі на безхмарне небо.
А ти не звик до потрясінь,
і зайвих слів тобі не треба.
Та, як уникнути тривог
у цьому світі - я не знаю.
Пробач мені, та я не Бог,
і рай тобі не обіцяю.
Розвіє вітер дим гіркий,
Хоч на душі ще сумно й сиво...
Ми - різні! хто з нас - не такий?
Вже не важливо...не важливо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824458
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2019
автор: majra