Ти піснею мені судилась бути —
Бринить в душі розніжена струна.
Мені тебе ніколи не забути,
Замріяна голубко чарівна.
Іскряться зор — неземні світила,
Здається, їм підморгує пітьма.
Ти всесвіт мій очима полонила.
Сніжинками виблискує зима.
Скував мороз слова, що несказанні.
А ніч мете — їй сниться далина.
Мелодії летять такі жадані,
Цвіте у серці сонячна весна.
Ялини вбрались в пишні пелерини —
Казковий стиль пасує до лиця.
І гріють нас калинові жарини.
Ти — пісня, що без краю і кінця.
5/02/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2019
автор: Lana P.