Тромбон…


.......


Життя,неправдива  штука,
 така...що  буває,аж    в  серці  болить.
Зводить  скули,і  чешуться  руки  .
Єпть..

І  часто  бажання  подути  в  Тромбона,
й  заклякти  смислами    у  позі  Ха.
Зірвати  легені  криком  Доколє!
 і  щемним  шепотом  Нафіга?

Нема  ніякого  послаблєннія.
нема  ніскілечки  кайфоти.
І  пролітають  оті  мгновєнія,
мимо  мрії,мимо  мети..

Поїхать  б  на  море...
Придумать  б  бізнес...
Дєл  намутіть,тєлєжку  й  вагон.
Напор  і  дєрзость!Пофіг  крізіс!..

...та  в  голові  той  бляцький  Тромбон.

Дудить  і  манить  містична  штука
Якимось  небом  із  білих  долонь.
Якимось  плачем,якимось  духом.
Якимось  кодом  пульсуючих  скронь.

Так  що,поки  всім  заморочкам
Щось  не  виходить  сказать  па-па...
Поки  дудиться  -  дудю  і  точка.
Це  мій  Вибір.
Моя  поза  Ха!

😊

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824562
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 07.02.2019
автор: Стахов