Зима звела на манівці
зустрічних поглядів тепло.
Днів чорно-білі олівці
яскравих ніби й не було...
Світанок заспаний, туман,
зухвало скаче промінець.
Затопче його хитрий план
отара гаджетів-овець...
Старий, пошарпаний асфальт
закоханий у небеса,
не розуміє сірих пальт,
тих що не вірять в чудеса...
А може то і не зима
згубила поглядів тепло.
Як в заметіль чогось нема,
Його і в спеку не було...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824678
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2019
автор: Ірин Ка