Зачепила весна струною,
і заграла мотив струна.
Не зі мною він, не зі мною!
Хоч душа в нас на двох одна.
Він не мій, в тому вся причина,
мій – по зорях, мій – зодіак.
Він – сторонній цілком мужчина,
лиш без нього мені ніяк.
Запізнився на довгі роки,
десь затримався, чи не встиг.
Тільки зараз забрав мій спокій,
зарясніли від слів листи.
Я ніколи ним не страждала,
не принаджувала краса.
Як так сталося, як невдало,
пустоцвітом зацвів наш сад!
Хоч нема його, він є – всюди,
стиснув груди холодний лід.
Він нізвідки прийшов… в нікуди
кане з часом останній слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2019
автор: Полісянка