досі

послушно
читаю  твій  погляд
у  старих  віршах
коли  палають
істини
повернення  птахів  з  вирію
самотинні  перестороги
на  один  подих
подолати  кратери
пам'яті
тримаючи  світ  у  краплині  роси
на  пелюстці  дарованої
усмішки
вбираюся  в  спокій  твого  неповернення
кардіограму  часу
і
терпкість  вчорашніх  снів
безмежність  вірності
торкається  слів  дитини
коли  та  кличе
маму
безмежність  любові
проростає  квіткою  на  камінні
розбиваючи  чужі
помисли
на  зоряний  пил
втаврувавшись  у  мільярди  тіл
молитвою


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824791
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2019
автор: Нова Планета