Проміння сонця свердлить день лютневий,
Лиш снігу клаптики деінде.
І зміст життя проходить інак.
Щось особливе нам диктує небо.
І прохолоди чаша підігріта ,
І ти летиш думками знову,
Як наче із весною в змові...
Сердечно виграє про щось трембіта.
І розкриваєш душу у натхненні,
Стрибають на папері рими,
Із подиху весни ці ритми,
Струмки віршовані біжать по венах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824859
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)