Нашила білих ґудзиків зима,
Гіллям казково холод прикривала
І марила, і світ свій доживала,
Така чудна - що іншої нема.
Спіймала тінь старого горобця -
В ній оживала, марила, сміялась,
У білій свиті гордо милувалась-
Здавалось світ вдягнула до вінця.
І забавлялась променем на тілі,
Той по весняному їй душу лоскотав,
Мінливим днем їй весело співав,
Де ґудзики казково білі, білі...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825050
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Леся Утриско