З роками змінилося все, навіть друзі навколо
Дитячі амбіції вже непристойно малі
Чи буде чекати, чи двері відкриє нам школа,
Чи вдасться спіймати усмішку старих вчителів?
Чи просто поглянути в стомлені працею очі,
Бо кожен із нас був у чомусь колись неправий
Старіємо ми, а Вам молодість Бог напророчив -
В дитячій енергії силу черпаєте Ви!
Когось вдалечінь переніс буревій сьогодення
І досвід набутий не раз у нагоді нам став
Всю мудрість життя ми не вивчили ще достеменно,
Та хто би подумав – вже й ми режисери вистав!
Можливо, комусь не вдалось журавля упіймати
Синиця важливіша часом буває стократ
Вже значення слів зрозуміли ми «батько» і «мати»
Усмішку малечі вагою у триста карат
Тому й не бентежить сьогодні холодна погода,
За стінами краще, за стінами в грудях щемить:
Бо школа для нас – була перша серйозна пригода
Пройшло вже п'ятнадцять?, - Та ну! – це всього лише мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825273
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2019
автор: Тарас Слобода