Хоч квіточку, мій любий, подаруй,
В цей гарний день Святого Валентина!
І пристрасно, в обіймах, зацілуй
Коханнячко своє, навік єдине...
- Чи ж квіти - запорука почуттів?
Я й сам, як той піон, у тебе, люба!
Мені вже стільки літ! - та не відцвів!
А квіти - це грошей даремна згуба.
- Це ж свято, любий, свято на дворі!
- На квіти зараз ціни - божевільні!
А літечком, в уквітчаній порі,
У полі тих квіток росте, мов зілля!
- До літа ще далеко, мій піон!
- То й що? Чи винен я, скажи, у тому?
- А, знаєш, любий? - жлоб ти і ган*он!
Збирай валізу! Геть іди із дому!
- Та, годі, люба! Я ж пожартував!
Даремно ти на мене налетіла.
Ну, досить вже тобі ловити гав,
Дивись - яка краса надворі біла!
- Надворі - сніг! Яка у нім краса?
Обридло вже. Щодня на це дивлюся!
- Та, ні! Он там - під деревом - пегас!
Цей білий джип - для тебе, мила Люсю!
Всіх вітаю з святом! Щастя, любові, натхнення!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825418
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 14.02.2019
автор: Елена Марс