Інколи в житті ти зустрінеш прекрасних дорослих людей. Вони будуть як малесенькі діти. Як найкращі Янголи.
Інколи тобі пощастить і ти зустрінеш зовсім дорослих дітей. В них не буде жодних рамок. Вони не знають дорослих правил. Вони завжди посміхаються і щасливі.
Коли ти зустрінеш таких людей - вони навчать тебе радіти кожній хвилині, дощу, стрибати по калюжам.
Коли ти зустрінеш таких людей - вони вчитимуть тебе, що старості немає. Що можна бути дитиною і в сто років, і бути старезним навіть в сімнадцять.
Коли ти зустрінеш таких людей,то вони начать тебе посміхатися, коли... Навіть соромно. Коли не завжди все виходить.
Коли ти зустрінеш таких людей, вони... Не начать тебе мріяти. Бо... Вони навчать тебе, що все прекрасне задумане - збуваються! Тільки! Трішечки... Не цього дня. Та збуваються!
Бо вони розмовляють з самим Боженьком! І сам Боженька їх цілує на ніч. А вони... Стелять йому ліженько. Коли він стомиться. Бо його болить кожна сльозинка такої дитинки.
Боженька любить всіх! Всіх! Він мені це завжди говорить.
Я люблю Вас.
Ваша Відочка Вансель
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825578
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2019
автор: Відочка Вансель