Ні! Це вже не сон, не сон це,
Це весна стука в віконце...
Розбуджує всю природу,
Для вкраїнського народу...
Спішить вона і в долини,
І на гори, й полонини,
І привіти шле всім людям,-
І у свята, і у будні...
Йде неспішною ходою,
І тепло несе з собою,
Не спиняється нігде,
Ні вночі, ані у день...
Не спиняється й на ганку,
Усіх будить спозаранку,
Поспішає на поля,
Хай парує вже земля...
Заяснілося вже небо,
У блакиті так,як треба,
Десь зникає білизна,-
Утікай скоріш зима...
Відчувають усі люди,
Що тепло вже скоро буде,
От якби ще ця весна,
Мир у край наш принесла...
Хай з весною золотою,
Забринить життя струною,
Зло у безвість відійде,
Пісня радості гряде!
Може я і повторюся,
Я щодня Богу молюся,
Щоб весна швидше прийшла,
І в війні перемогла!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825587
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2019
автор: геометрія