Заколисує вітер скорботу,
Що чаїться у сонячній днині.
Чи на радість ми вибрали квоту?
Душі в’язнуть в подій павутині.
Медицина, реформи, комірне,
Зубожіння, білборди, усмішки.
Все сплелося на купку, що вліжне,
Дай, помріяти, Господи, трішки.
Про весну, що заступить на вахту,
Обігріє простуджені груди.
Серце в ласці гойдатиме яхту,
Де любов пануватиме всюди.
Де довіра розправить вітрила,
Мудрість компас начистить до блиску.
Тільки в єдності праведна сила,
Не в безчесті, не в пошуках зиску.
16.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2019
автор: Валентина Ланевич