Чому своїх переконань не хочете міняти?
Та поспішаєте у них нас всіх переконати?
Не завжди діятиме те, на що ви зазіхали.
І як не соромно за те, що силою придбали?
Хіба не чути гучний крик занедбаної мови?
Чому так сталося, що в нас нема її розмови?
Який народ не збереже і не полюбить слово?
Якого мов рясне гілля зривали примусово.
Допоможіть йому цвісти, а не топчіть ногами.
За щирість, дружбу і любов ми будемо із вами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82570
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.07.2008
автор: Дана