НА ЗЕМЛЮ СУТІНКИ УПАЛИ

На  землю  сутінки  упали,  
Та  й  покотились  по  снігу,
З  Тобою  ми  того  й  не  знали,
Як  спинить  щастя  на  бігу.

Те,  що  від  нас  тікає  стрімко.
Мов  хмари,  в  даль  кудись  летить.
Але  ж  весна    співа  вже    дзвінко.
Коли  зима  тихенько  спить.

І  крига  скоро  вже  розтане,
Сніг  забере  останній  сум.
Можливо  ж  сумніву  не  стане.
І  цих  важких,  глибоких  дум.

На  землю  сутінки  упали,
Та  це  не  страшно,  прийде  день.
Розбудим  мрії,  щоб  не  спали.
Співатимем  нових  пісень.

Пісні  про  радість  і  кохання
В  серцях  лунатимуть    у  нас.
Ми  будем  з  вечора  до  рання
В  обіймах  щастя.  В  добрий  час.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825726
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2019
автор: Валентина Рубан