Устань же, народе, великий і мудрий,
За правеє діло ти маєш повстать,
За власних дітей і за світу майбутнє
З молитвою й вірою в щирих устах!
Ніколи не був ти улюбленцем долі,
Немало крові за свободу пролив.
Герої твої не усі ще відомі,
В кім дух українства і спротив бурлив.
Устань же, народе, рівняйся на Захід,
Майбутнє твоє, знай, у власних руках.
Нехай не лякають тебе автозаки,
Бо спробував ти усього у віках:
І каторгу знав, і морози тріскучі,
І шахти Сибіру, і біль Воркути,
Ті рани принижень і рабства болючі
Таки затяглись. Отже вистояв ти.
Устань же, народе, поквапся, час діять,
Бо надто примхливою доля бува,
Поки зігріває серця нам надія.
У чесних руках має буть булава!
Устань же, народе, розправ дужі крила,
З якими б ти все у борні переміг.
Нові перспективи тобі щоб відкрились,
Господь щоб тебе в цьому світі зберіг!
18.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825786
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2019
автор: Ганна Верес