Якщо у нашому світі і досі
Існують різні дива, то,
Ти - найпрекрасніше з них.
Не треба багато слів, щоб
Сказати, що ти - найкраща.
Чи то, інакше, слів, що знаємо ми
Замало, щоб тобі пояснити це.
Та все ж, я щоразу намагаюсь тобі показати
Ту правду, котру я бачу своїми очима.
На щастя, не маю я катаракти,
І серце моє не зупинилося досі,
Хоча, і шалено із грудей моїх рвалося,
Щоразу, коли я тебе бачив.
Всі люди так сильно женуться за щастям,
Що навіть не знають, чого
Саме хочуть вони знайти.
А щастя, воно завжди тепле,
І миле, маленьке, прекрасне,
Чудесне, як оті весни
Що змушують землю цвісти
Наче ти мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825832
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2019
автор: Кирилл Падухевич