Якби ж то він сидів, гад, за плечем,-
Сидить в утробі, в самій середині
І захищає вогнем і мечем
Мою натуру,- це його дім нині.
Чорні розправить крила, повстає,
Коли відчує хоч малу загрозу.
Він захищає погляди мої,
Навіть, якщо вони мізерні зовсім.
І вже питання згублена ціна.
Проблема чи в каструлі, чи в вітчизні,-
Смертельна оголошена війна.
Він головний, вмикати мудрість пізно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825870
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 18.02.2019
автор: Пісаренчиха