Чи ж дочекаємось свого ми Вашингтона,
Знайдем незламну, смілу Жанну Дарк?
Що не за славу і не за корону
Візьме державу на тендітний карк.
Вже три століття в пошуках проходять.
На успіх надихнув Кобзар Тарас.
Немов сліпі, що шляху не знаходять,
Не помічаєм Спаса поміж нас.
Нема пророка в нашім ріднім краї,
Надії, віри, правди сівача.
Тож пахана, баригу обираєм,
То коміка ведемо в небеса.
Та хто ж з крутих, численних, кандидатів
Готовий сміло кинутись у бій?
За затишок, добробут в нашій хаті
На кін покласти весь добробут свій.
Хто ладен понести хреста тяжкого
За Україну на Голгофи схил?
Зневаживши неправди підле слово,
На бій із злом не пожаліти сил.
Перебороти в домі всі незгоди.
Творити з світом нові сторінки.
І привести до злагоди й свободи
Весь український люд на всі віки.
То хто ж отой непізнаний месія,
Нескорений крізь весь тернистий шлях.
То Жанна Дарк – жертовна Юля-мрія
Несе наш хрест на зморених плечах!
2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825922
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2019
автор: Юрій Прозрівший