Хто ж це цокає в віконце,
Ранком-вранці на зорі?
Не прокинулося Сонце!
Шумить дощик у дворі.
То сильніший, то тихіший,
Грім по небу гуркотить.
Сон під дощик ще міцніший,
І засне, хто ще не спить.
Сонечко крізь дощ пробилось,
Ніжить промінь по щоці.
В тиші очі пробудились,
Чи від гвалту горобців?
Чутно півня — Ку-Ку-Рі-КУ,
Щебет співу солов’я.
Чутно різні голоси здалеку,
Сповнена в піснях Земля.
Дощем зелень освіжилась,
Розкрились квітів пелюстки,
Щоб насіння їх родилось,
Є комашки, бджілки та пташки.
Небо синє та глибоке,
Вранці вмилося дощем.
Сонечко всесвітнє око,
Землю славить з Новим Днем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2019
автор: Сокол