Хто по колу тихо ходить,
туди-сюди переводить
стрілки на дорогах долі,
кому швидко, чи поволі?
Він по стрілочкам мастак,
швидко переводить так:
не помітиш, як підеш,
куди хочеш – туди йдеш?
Не підеш, бо отака
там вже стрілочка була,
вміє майстер це робити,
а ще вміє й говорити.
Слід уважно слідкувати:
куди хоче він вказати
й оглядатись кому як,
бо на те він і мастак.
Хоч казали не про те,
не треба терпіть таке:
натерпілися доволі,
тепер стрілочникам годі.
Якщо хочеш розставляти,
та їх видно – треба знати,
не хитріший за усіх,
так вважати – сміх і гріх.
Як не думай, чи гадай,
видно спроби, так і знай,
маски, проби і бажання,
для цього й старання.
18.02.2019.
Картина Мішеля Шеваля
(Міхаїла Хохлачова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826003
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.02.2019
автор: Светлана Борщ