Як гостре лезо, ріжуть слух новини.
Що чорну звістку нам несуть, сумну.
За Незалежність гинуть діти України.
І проклинають матері страшну війну..
Не повернуться синочки до домівок.
І не побачать більш квітучую весну...
Вже не почують дзвінку музику сопілок.
Лиш в коси мамам додадуть ще сивину...
Колись весною з журавлиним клином
Над краєм рідним пролетять вони...
Побачуть хату батьківську... і кущ калини...
Згадають, як жилось їм до війни...
В скорботі вічній тепер матусі за синами.
Що не вернулися з жорстокої війни...
Вони Герої! Вони завжди будуть з нами!
Знай, Україно! Вони твої найкращії сини!
17.02.2019 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826078
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2019
автор: Zoja