Вічний корупціонер –
Дух що тіло рве до влади,
Рве щоб красти, рве до зради,
Він живе, він ще не вмер.
Ні розумнії закони,
Ні провладні заборони,
Ані судді шановані
Й поліцейські гартовані,
Ні бідуюче село
В гріб його ще не звело.
Він не вмер він ще живе!
Хоч в Європі дух руїни,
Та для нашої країни
Душу гарно досі рве,
І не гине, а міцніє
Та кишені власні гріє,
Словом сильним, мов катами
Міліони зве руками,
Міліони радо йдуть,
Всі йому хабар несуть.
Голос духа чути скрізь:
По державних установах,
По лікарнях, школах, сховах.
Доведе усіх до сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть гроші, люди, щастя.
Сила родиться й завзяття
Не чекать, а грабувать
У синів, батьків, дідів,
Враз у всіх хто не сидів.
Вічний корупціонер –
Гнида, злодій, чорт, хабарник,
Не упустить грошей зрадник,
Не дасть розвитку тепер.
Розрослася зла руїна,
Корупційная лавина,
І де в світі ця є сила,
Щастя й радості могила.
Що ж зупинить цю заразу
Та врятує нас одразу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826096
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.02.2019
автор: Денис Лучук