Дні,що у світі крізь прозорі повіки втікають у сон.
Морозний туман шукає шпарину в тепло за вікном.
І блукають у променях,гріються мрії й бажання.
Це майже рай,якби не страждання .
На підвіконні розцвіло щастя білою квіткою.
Це майже рай,як не вважати кліткою.
Яблука солодкі й червоні.
Це майже рай,тільки сльози солоні .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826119
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2019
автор: БЕЗ