Не спиться, знову дивишся у ніч
І вкотре переконуєш сама.
Говориш: - Гарного у ньому нич! -
Відповідає серце: - Ну й дарма!
А клятий сон до тебе все не йде,
Все думаєш, де істина, брехня ...
- Не надто він розумний, - а на те
Відповідає серце: - Ну й дарма!
Від переляку кидає у дріж,
Руйнується все, падає сторчма.
- Ой, серце, пропадеш ти ні за гріш! -
Відповідає серце: - Ну й дарма!
Оригінал:
Опять лежишь в ночи, глаза открыв,
И старый спор сама с собой ведешь.
Ты говоришь: — Не так уж он красив! —
А сердце отвечает: — Ну и что ж!
Все не идет к тебе проклятый сон,
Все думаешь, где истина, где ложь…
Ты говоришь: — Не так уж он умен! —
А сердце отвечает: — Ну и что ж!
Тогда в тебе рождается испуг,
Все падает, все рушится вокруг.
И говоришь ты сердцу: — Пропадешь!-
А сердце отвечает: — Ну и что ж!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826136
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2019
автор: макарчук