Я завжди почувалася невпевнено біля дешевих жінок. Не отих, знаєте, легкої поведінки. Дешевих - з фарбованим волоссям неприродного кольору, очима, обведеними чорним олівцем о 7 ранку, з тонною косметики (здається, зараз вона кліпне, і відвалиться пів-лиця).
Вони ще смішно ковиляють на грандіозної висоти підборах, щедро поливають себе наймовірно різкими парфумами у спеку і затягуються сигаретою, як я повітрям у горах.
Поруч дешевих: тих, що нехтують нормами моралі і честі, лягають на хімічні атласні покривала в поганеньких готелях і голосно висміюють саме поняття слова "вірність".
Які максимум, що читають - це пости в Інстаграмі "как увеличить грудь на 2 размера" і не можуть відрізнити Мону Лізу від Лізи Сімпсон.
Я люблю гарних і розумних жінок. Біля таких комфортно, цікаво і хочеться рости. Біля дешевих розумієш, що до того рівня падати і падати.
Дешева жінка не знає одного:
Чужа душа - потемки. Чуже життя - моветон.
Любі жінки, ви можете втрачати совість, принципи і цноту. Та не втрачайте гідності, будь ласка.
Адже врешті-решт, кожен отримує те, на що заслуговує:
хороші люди - хороші події,
погані люди - піздюлєй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826168
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2019
автор: blackberry_poems