Все життя – скілька років, відпущених долею злою –
Простояти в стійлі тісному крок на крок,
Очі сумні видивляються небо і гори,
Барви осінні, сяйво далеких зірок.
Шелест дощу і цикади пісні́ – не для тебе.
Коротке життя – в жертву жадобі людській.
Хто бачить, що й ти – чудесне Господнє творіння?
...Чекай злої долі – стій, худібонько, стій...
2019-02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826178
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2019
автор: Анно Доміні