–Я України вільної дочка, –
Неначе мантру, гордо промовляю, –
Хай шлях її у ранах і свічках,
Донбас вогнем війни також палає,
Але ж навчились волю боронить
І долю вишити і ти, і я зумієм,
Сльозини рабської не хочу вже зронить.
Благослови нас, матінко Маріє!
Я вишивати щастя не втомлюсь,
Єством своїм усім і почуттями,
І Богу поклонюсь і помолюсь,
Ледь доторкнувшись до хреста вустами.
Коли ж засіє ніч у небі сни,
Для наших діточок буду збирати,
Щоб від Карпат до сивої Десни
Жили у щасті діти, батько, мати.
Я вишию на долі рушнику
Залите кров’ю «Слава Україні!»,
А поряд дівчинку маленьку у вінку
З верби й червоних кетягів калини!
Я України вільної дочка!
15.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826245
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2019
автор: Ганна Верес