«Невже з-за цих
морфологічних спин
не вийдеш ти, як —
ходиш ти один?!
Невже на цих часах
не сплеснула — не скинулась!
не схвилювалася краса!..»
Невже
за молодими перевеслами
Сніпки
тугу́ любов — не зажили б ?!
Умерти б ще раз! — в трепеті
воскресли б:
що всі приречені на щастя —
й що могли б ...
Осипалися б чудеса і зали!
Обсипались трирічнії слова! —
як ти Їй соромливій несказанній!
це просто серцем — серце
цілував
3.12.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826317
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 21.02.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович