Знов зима повертається в весну,
Білим інеєм вкрила дахи.
Зникло з неба ясне перевесло
І примерзли у лісі мохи.
Знов зима стелить снігом по полю,
Кличе віхолу в гості вона.
Лютий дав їй на те таку волю,
Щоби ще відпочила весна.
То нічого,що крига розтала
І від сонця проснулись бруньки.
То зима з лютим пожартувала,
Заморозить мороз ще струмки.
Заскрипіла журливо тополя,
Прилетіли холодні вітри.
Ось така у зими мабуть воля,
Щоби снігом мести до весни.
Коли березень посохом гримне,
І довкола прокинеться все.
Звеличають весну мов царівну,
А вона, нам тепло принесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826433
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)