Не поет я і не лірик,
Просто іноді пишу.
Можу оду, панегірик.
Можу "вішати лапшу".
Можу серце розтривожить,
Навіть сльози навернуть.
Раптом думаю: "О, Боже,
Хто таку читає муть?"
То буває що під настрій
Навіть трішки усміхну,
Що поробиш - він смугастий,
Має барву не одну.
У словах моїх не варто
Глибину шукать чи вись
Копирсатися занадто,
Ніби в них таємний смисл.
Це політ думок нестрогих,
Наловлю їх у підсак,
Задеру на крісло ноги
Й поскладаю абияк.
Підберу для понту риму
Чи для "красного слівця",
Десь жартую, десь без гриму -
Є робота в олівця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826469
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.02.2019
автор: Ярослав К.