Злий вітер стихнув, хмари почорніли,
У темній прірві блимнули вогні,
І гримнув грім, ударивши щосили,
Так ніби він не тут, а на війні.
Закривши очі жду, що знову хрясне,
Та не збулося, – линув дощ рясний…
А я стою, як те дитя нещасне,
Забувши все, окрім страху в душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826569
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 23.02.2019
автор: Г. Король