(на вітрах чужих мелодій…)
«Моя любов – то гріх. Я знаю це.
Та на тобі лежить подвійна зрада!»
(В. Шекспір, сонет 152)
Ще не знав, чи ти в світі десь є –
Відчуттям було серце п’яне
І молило: «Як щастя моє
Ти з’явися у днях, кохана!»
Сталось! – вечір співав щастю гімн,
Ніч любові несла у світанки!..
Та в його ти верталася дім –
Долі жінка, мені – лиш коханка…
Ваблять стиглі, терпкі, запашні
Літа дні – як плоди ожини!
… Хто ж тепер ти йому, не мені –
Берегиня?.. коханка?.. дружина?..
---
[i](серпень 2006...)[/i]
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826570
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2019
автор: Касьян Благоєв