Не чекай від лютого весни,
Сонце і тепло його мінливе,
Ще йому зимові сняться сни,
А відлиги - не весняні зливи.
Ще мороз лютує по ночах,
Вдень бурулька на осонні плаче.
Сніговик, немов Кощей зачах,
Він підперся і стоїть терпляче.
Та повітря робиться хмільне,
І синичка сповістила - Люди!
Все минає і зима мине,
Так було, так є і завжди буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826591
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.02.2019
автор: majra