Я не зрікаюсь своїх мрій,
Вони мені потрібні...
Без них в мені неспокій мій,-
Володар безнадійний...
В душі бува лунає спів,
Буває й безнадія...
А то бува, що від жалів,
Горю я і німію...
Та болі я і всі жалі,-
Трудом я відганяю,
Відразу легшає мені,
І мрії я вертаю...
Мрії свої дуже люблю,
І бережу, й лелію,
Коли вони палкі стають,
Я аж божеволію...
Я розвиваю часом їх,
Буває що й літаю,
В безумстві падаю від втіх,
Й в минуле поринаю...
І я копаюся в собі,-
Згадую лиш хороше...
В пориві мрій своїх тоді-
Стою як на сторожі...
Боясь я мрії загубить,
Вони моя розрада...
Без мрій мені ніяк не жить,-
Я вдячна їм і рада...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826716
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.02.2019
автор: геометрія