Не згадуй мене. Не треба.
Ти іншим даруй хоч небо.
Не згадуй. Була твоєю.
Казав :
-Будь завжди моєю.
Писав ти листи і вірив,
Що наші стосунки - мрії
В століттях пройдуть... Що ж сталось?!
Не так... Якось... Нам кохалось?
Я дякую за кохання.
Я дякую за чекання.
Не знаю...Де все поділось?..
Не вірилось... Не гоїлось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2019
автор: Відочка Вансель