Життя говорить: «Друже, не плануй,
Лиш пам’ятай, що має бути – буде…
Живи в коханні – голубом воркуй,
А час прийде, життя саме розсудить!»
Серед хмарин збираються громи.
Тускніє небо враз перед грозою.
Колись той дощ, що так мене манив,
Вночі якраз нас поєднав з тобою.
Якби удвох і далі по житті,
Щоб двоє вуст пили з одної чаші.
Можливо ще покличуть журавлі
І зазвучить колись «курли» інакше.
Далекі ми побачимо краї,
Проте земля покличе нас додому.
Зустрінуть нас поліські солов’ї,
Ми наш поріг не віддамо нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2019
автор: Віталій Назарук