Я ще ніколи не була чиєюсь,
Хоч інколи буваю не в собі,
І звично так плисти за течією,
Не надаючи сенсу боротьбі.
Моє минуле - нечіткі картинки,
Короткі дивні швидкоплинні сни.
Мій час летить, бо він - дрібні піщинки,
А я живу, чекаючи весни.
Я перечікую дощі, сніги і грози,
Життя вимірюючи у годинах й днях,
І надто часто проливаю сльози,
І надто часто відчуваю страх.
Мені здається, що усе ще буде:
Багатство, радість, успіх чи любов.
Але вже завтра інші будуть люди
Свій біль і радість проживати знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826829
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.02.2019
автор: Cherry tree