**
Моя любов з обману в’є сильце.
– Та на тобі лежить подвійна зрада:
Зневажила ти шлюбних уз кільце,
Моєї клятви перстень віри крадеш.
Але суддею бути днів твоїх –
Чи може той, хто сам згрішив безмірно,
Хто в час любові почуттям своїм
В безчестя храмі освятив невірність?!
Твої чесноти – лжа! Але я сам
Себе вів брудом слів твого лукавства:
Твоєю клявся честю небесам –
Сліпим бажав владарювати в царстві!
Наївний, в святість вірити хотів
Між хтивих днів неправди берегів.
***
SONNET 152
In loving thee thou know'st I am forsworn,
But thou art twice forsworn; to me love swearing,
In act thy bed-vow broke and new faith torn,
In vowing new hate after new love bearing.
But why of two oaths' breach do I accuse thee,
When I break twenty? I am perjured most;
For all my vows are oaths but to misuse thee
And all my honest faith in thee is lost,
For I have sworn deep oaths of thy deep kindness,
Oaths of thy love, thy truth, thy constancy,
And, to enlighten thee, gave eyes to blindness,
Or made them swear against the thing they see;
For I have sworn thee fair; more perjur'd I,
To swear against the truth so foul a lie!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826879
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2019
автор: Касьян Благоєв