Всі ідеї – птахи, що летять до сильця.
Очеретом блакитним здіймаються вени.
Розвиваєш ідеї свої до кінця,
а кінець – це початок нової проблеми.
У нестримного духу нема майбуття,
в безоглядній відвертості зріє помилка.
Йдеш до царствених рік неземного злиття --
опиняєшся в місці, де грузько і мілко.
І як мантру твердиш на ходу, на бігу:
чи в черницях живеш, чи в обіймах богеми,
не доводь до кінця свою думку-жагу,
бо кінець – це початок нової проблеми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2019
автор: Вікторія Т.