Оминули кордони віку,
Перетнули часу поріг
Й заховалися в малахітах
Свіжих трав, де не чути й вітру,
Де в мовчанні жевріє гріх...
Там тумани пливуть молочні,
Ніби таїна їх веде -
В святість дня, під покровом ночі...
Там біжить крижаний струмочок
Безупинно кудись вперед...
І нехай!.. Не стіче водою
Сокровенне і неземне,
Бо не стати йому імлою,
Доки дихатиме - тобою,
Доки в серці її - Едем.
- Чуєш? - радощами тріпоче
В ній таємний красивий рок...
Це - назавжди, в душі жіночій,
Доки бачити будуть очі
В небі сяйво твоїх зірок.
11 жовтня 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826993
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Елена Марс