Сніг замітає стежки,
Там, де колись ми були.
Бились серця в унісон,
Згадується все ,як сон.
Гладив ти коси мої,
А поцілунки палкі
В небо до зір закликали,
Світ ми увесь обіймали.
Сніг тепер з неба іде,
Холодом дує, пече.
Та все ж надіюся я,
Що оживе почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826997
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Haluna2